Найважчі питання, на які доводиться відповідати на передовій, це
питання: - "а що там, бля, у вас відбувається? Там зовсім всі з глузду
з'їхали?"
І мені як правило нічого на нього відповісти.
Тому що там теж є інтернет і там теж люди читають ЗМІ які пишуть діаметрально протилежні речі. Але останнім часом все гірше і гірше.
Що президент і міністр оборони і НГШ лиходії і зрадники.
І не відомо кому вірити.
Але там війна. Там вбивають. Там не можна без віри. Там люди гинуть за те, щоб війна не прийшла в наш будинок. Там орки атакують і обвалюють великим калібром, в надії проламати оборону і зім'яти опорники. Там все просто. Там життя просто - "Є ворог і є ми. Ми захищаємо країну від ворога. Якщо треба ми вмираємо. Але ми захищаємо."
У що вірити солдату? У що вірити офіцерові? Якщо ЗМІ навперебій розповідають явну брехню про те, які військово-політичні керівники країни і армії покидьки. Що вони зрадники і працюють на ворога. І звуть цю армію навести порядок.
А якщо армія піде наводити порядок, то хто буде захищати міста, жителі
яких сьогодні змішують із землею інститути президентства, безпеки і
оборони?
Якщо армія не буде вірна присязі, України не стане на протязі тижня. Якщо армія не буде вірити в те, що вона захищає Україну, України не стане.
І всі ті, хто зараз виливають тонни дезінформації, фейків, відвертої брехні не будуть захищати ваші будинки. Вони будуть пиляти гранти за кордоном. Як біженці.
Тому що їм пофіг. Для них немає розуміння війни за незалежність.
Для них немає взагалі розуміння війни. Жертв. Втрат. Для них важливі гроші за замовлення і рейтинги. Їм важливі політичні ігри і дестабілізація. Так вигідно.
Але війна йде. Вона не закінчилася. Вона закінчиться тільки перемогою. Нашої або над нами. Не буває іншого. Ми або нас. Ви сподіваєтеся до Києва не дійде? Дійде.
У такі дні як сьогодні мені дуже боляче. У такі дні я починаю сумніватися в тому, чи правильно я роблю. Мені було б простіше і краще за кордоном. Але в такі дні я як ніколи розумію, як ми потрібні хлопцям там. На передовій. Якщо не буде віри в Україну, України не буде за лічені тижні. На жаль, про це багато хто забуває.
.................
Допомогти перемозі? Це легко
Репост це теж допомога.
Для тих хто хоче допомогти грошима
Гривня карта ПриватБанку 5168 7572 8903 0092 Доник Роман
Питання? Телефонуйте 093 487 99 36 Роман
Роман Донік
Розробка сайту: 
