Не
знаю, чи погодитеся ви з моїм висновком, але всі шанси нині за те, що
це перезавантаження Кабміну і Генпрокуратури може виявитися останнім із
відносно безболісних. Зовсім не виключено, що наступне вже буде супроводжуватися подіями
далеко не простими, на тлі яких навіть прогнозовано паршиві позачергові
вибори будуть виглядати пікніком.Чи розуміє це влада? На мою думку, так. Щодо Гройсмана це особисте враження від зустрічі кілька днів тому. З Луценком ми скільки-то часу не бачилися, але настрій його на тотальну очистку авгієвих стаєнь я знаю. Та й Борис Кушнірук буквально півгодини тому підтвердив мені, що Юра декларує нульову толерантність до прокурорського корпусу і б'є копитом від нетерпіння.
До чого я все це пишу? Бачте, ми з ними зараз однозначно в загальному човні, який неабияк протікає. І якщо будемо зрадофілити під руку, цілком можемо цю саму зраду і накликати - це я вам при всьому своєму матеріалізмі говорю. І булькнем вниз на радість облізлому Вові і його посіпакам.
Загалом, давайте-но надамо їм (новим призначенцям) хоч невеликий кредит довіри - навіть якщо ми з вами бачили б на цих посадах інших людей. Давайте будемо спочатку вдумливо аналізувати їхні дії, а потім вже закликати громи і блискавки на їхні голови. Ну, і давайте спробуємо хоч трохи підставляти їм плече - а раптом виявиться, що це допоможе?
Я сам не чекав від себе таких котолеопольдовскіх думок. Але за ними виразне відчуття, що випробування має бути не тільки для влади, а й для суспільства. Що без позитивного мислення і зваженості в судженнях ми сильно ризикуємо увергнути країну в хаос.
Все це, звичайно, зовсім не привід толерувати корупцію, бездарність і брехню влади. Але критичності українському суспільству цілком вистачає. Мабуть навіть, б'є через край. От би ще виваженості стільки ж.
Karl Volokh
Розробка сайту: 
